Сhange of weediness in a five-field crop rotation by minimizing the main tillage of the soil and different levels of fertilizer and its impact on crop productivity

Abstract

This researchwas carried out in a stationary field trial on a typical deep low-humus black soil at the experimental field of Bila Tserkva National Agrarian University. The aim of the research was to assess the productivity of a crop rotation using the main tillage of the soil, which included mouldboard for sunflower (25-27 cm), mouldboardless for corn (25-27 cm) and for soybeans (16-18 cm) and disking for winter wheat, spring barley and white mustard (10-12 cm). The results proved that in this crop rotation the productivity was the highest. Cenotic resistance to weeds was highest in winter wheat and lowest in corn. During the period of the experiment (2012-2021) the potential weediness on unfertilized plots was unchanged and the annual application of 12 tons of manure + N95P82K72 and 16 tons of manure + N112P100K86 per hectare of crop rotation increased this indicator by 2.4 and 6.0%, respectively. The used for the main cultivation of the soil mouldboardless and disking (continuous shallow) causes the spread of rhizomatous and root rhizomes and the localization weeds and an increase the number of seeds of other species in the upper soil layer (0-10 cm). In the weed component of agrophytocenoses of crop rotation the increases of dicot species under mouldboard tillage and monocots - under mouldboardless tillage. Productivity of crop rotation on fertilized and unfertilized plots is almost at the same level for mouldboard and mouldboard & mouldboardless tillage but it is significantly lower for mouldboardless and disking tillage. The highest efficiency in crop rotation provided by differentiated cultivation with used of 12 tons of manure + N95P82K72.Дані дослідження проводились у стаціонарному польовому досліді на типовому глибокому малогумусному чорноземі на дослідному галузі Білоцерківського національного аграрного університету. Метою досліджень було оцінити продуктивність культури сівозміну з використанням основного обробітку ґрунту, який включав відвальний для соняшнику (25-27 см), безвідвальний для кукурудзи (25-27 см) та сої (16-18 см) та дискування озимої пшениці, ярого ячменю та гірчиці білої (10-12 см). см). Результати показали, що в цій сівозміні продуктивність була найвищою. Ценотична стійкість до бур'янів була найвищий у озимої пшениці та найменший у кукурудзи. За період досліду (2012-2021 рр.) потенційна забур'яненість на неудобрених ділянках була незмінною та щорічне внесення 12 т гною + N95P82K72 та 16 т гною + N112P100K86 на гектар сівозміни збільшили цей показник на 2,4 і 6,0% відповідно. використаний для основного обробітку ґрунту безвідвальний та дискувальний (суцільний неглибокий) спричиняє поширення кореневищних і кореневих кореневищ і локалізації бур’янів і збільшення кількості насіння інших видів у верхній шар грунту (0-10 см). У бур'янистій складовій агрофітоценозів сівозміни збільшується кількість дводольних видів під відвальний обробіток і однодольні - під безвідвальний обробіток. Продуктивність сівозміни на удобрених і неудобрених ділянок майже на тому самому рівні для відвального і відвального та безвідвального обробітку, але це значно нижчий для безвідвального та дискового обробітку. Найвищу ефективність у сівозміні забезпечують диференційований обробіток із використанням 12 т гною + N95P82K72